spacer.png, 0 kB
 
Останні матеріали...
 
ЛИСТ ДО МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УРСР Надрукувати
До Міністерства внутрішніх справ Української РСР[1]
ПРОХАННЯ

Комітет оборони католицької віри просить Вас дати вказівку про припинення антикатолицької пропаганди. За останні місяці ця пропаганда посилилася, й її ведуть на дуже низькому рівні. Часто вона перетворюється на базарну лайку.

Основа цієї пропаганди — явна брехня, ніби католицька церква східнього обряду скликала свій собор у Львові 8 березня 1946 року і нібито на цьому соборі католицька церква ухвалила свою самоліквідацію й перехід усіх віруючих під опіку Московського патріярха. Як далекий Схід від Заходу, таке далеке це твердження від правди.

Католицьку церкву ліквідував голова Комітету для релігійних справ при Раднаркомі УРСР П. Ходченко. Він видав наказ від 18 червня 1945 року про утворення Комітету для ліквідації католицької церкви, який прибрав назву - «Ініціятивна група". Члени групи разом з поліцейською владою зажадали від кожного священика підписати деклярацію про перехід на російську віру. Ті, що відмовилися підписати таку деклярацію, були жорстоко покарані. З уваги на це, інші підписували, рятуючи своє життя. Антикатолицька пропаганда перекручує всім відомі факти й хоче впоїти читачеві, що підписували перехід на російську віру на добровільних засадах. Тих, що не підписали деклярації про перехід на російську віру, шельмують як кримінальних злочинців, у тому числі й усіх католицьких єпископів.

По-друге, Комітет оборони католицької віри просить Вас дати вказівку облвиконкомам західніх областей УРСР не перечити проти реєстрації католицьких приходів. Чиновники облвиконкомів зви¬чайно відповідають, що католицька церква (східнього обряду) в СРСР ліквідована. Вони не можуть пояснити, ким і коли католицька церква була ліквідована. Деякі посилаються на «собор» у Львові від 8 березня 1946 року. Насправді цей собор являє собою найганебнішу подію двадцятого віку.

Уряд УРСР не має права ліквідувати католицьку віру та церкву і перешкоджати віруючим, які хочуть реєструвати свою релігійну громаду, згідно з Конституцією СРСР.

По-трете, Комітет просить дати вказівку прокуратурі За¬карпатської обпасти про перегляд справи Йосифа Терелі, засудженого в грудні 1982 року на рік позбавлення волі за мітичне дармоїдство. Він батько родини і має на утриманні неповнолітню дочку та хвору дружину. Вона працювала аж до відходу в декретну відпустку й народила дитину 3 березня 1983 року. Хіба батька, який доглядає домашнє господарство, опікується дитиною й хворою жінкою, можна вважати дармоїдом?! Кожна тверезо думаюча людина скаже - ні! Уся провина Терелі в тому, що він є оборонцем католицької віри, вельми ненависної для радянської адміністрації. Але ми можемо нагадати, що для всіх російських царів католицька віра теж була ненависна. Приказка каже: вороги наших ворогів - наші друзі. Католицька віра зазнає переслідувань, починаючи з царя Петра І і до теперішнього часу.

Просимо нам не відмовити.

За Комітет оборони католицької віри:

В. о. голови

Кобрин Василь Антонович

м. Бібрка, вул. Котляревського, 2

Перемишлянський р-н Львівської обл.

 

Секретар

Будзінський Григорій Антонович

м. Львів, вул. Спокійна, 4.



[1] Вийшло друком в Мюнхені в журналі «Сучасність» за квітень 1984 року, число 4 (276), с. 117-118. 

 
< Попередня   Наступна >
spacer.png, 0 kB
spacer.png, 0 kB
 
© Монахи Студійського Уставу УГКЦ, 2007
download joomla modules download joomla modules